Каталог статей

Метематические модели принятия решений во внешней политики: Компенсаторная vs. Некомпенсаторная

A.Mintz, N. Geva, K. Derouen — Sat, 26 Mar 2011 15:59:32 GMT

Алекс Минтц, Негемия Гева и Карл Дероен рассматривают основные модели принятия решений во внешней политики. К уже существующим рациональной (классической) и кибернетической добавляют полиэврестическую модель.

Модель взаимозаменяемости направлений внешней политики

T. Clifton Morgan, G. Palmer — Sat, 26 Mar 2011 14:54:07 GMT

Т. Клифтон Морган (T. Clifton Morgan) и Г. Палмер (Glenn Palmer) в статье "Модель взаимозаменяемости направлений внешней политики. Выбор соответствующего инструмента для решения задач(и)" рассматривают модели взаимозаменяемости направлений внешней политики, опираясь на школу реализма.

Нужна ли России политическая наука?

Яков Андреевич Пляйс — Sun, 24 Oct 2010 16:32:52 GMT

Політична наука, як і кожна наука не може бути не інституціональною. У країнах з "ленінським спадком", роль дисциплінарного оформлення науки відіграє Вища атестаційна комісія (ВАК). Для того, щоб мати статус науковця, в першу чергу варто отримати визнання наукового співтовариства з даної дисципліни, відповідно ВАКу. Крім того, ВАК розробляє номенклатуру спеціальності, яка є основою не лише для спрямування науки, викладання у ВНЗ, але й для її практичної реалізації.

Яків Андрійович Пляйс, доктор історичних наук, професор, вчений секретар ради ВАК Росії з політичних наук у своєму виступі на Другому всеросійському конгресі політологів подав своє бачення розвитку політичної науки в Росії. Також Я.А.Пляйс подає свій проект реєстру спеціальностей з політичної науки у порівнянні з реєстром Міжнародної Асоціації Політичних Наук.

Стаття буде цікава професійним політологам, студентам, а також усім хто цікавиться розвитком суспільно-політичних дисциплін.

Политическое развитие России и актуальные проблемы политологии

Алексей Михайлович Салмин — Mon, 13 Sep 2010 22:13:54 GMT

Пропонуємо Вашому огляду статтю Олексія Михайловича Салміна, присвячену авторській класифікації політичної науки та її основним проблемним полям. Класифікація, запропонована Олексієм Михайловичем заслуговує на увагу, оскільки в першу чергу відображає реалії розвитку науки у її тісному зв'язку з політичним процесом. Варто відзначити, що попри побудову класифікації на реаліях Російської Федерації зразка 1998 року, вона може бути використана для класифікації сучасної української політинчої науки.

"От редакции. Мы продолжаем публикацию (в сокращении) наиболее интересных докладов, прозвучавших на Первом Всероссийском конгрессе политологов в феврале 1998 г., полагая, что высказанные в них мнения важны для консолидации научного сообщества политологов в нашей стране. Ниже представлено выступление на пленарном заседании конгресса доктора исторических наук, профессора, президента Фонда "Российский общественно-политический центр” А.М.Салмина."

Стаття буде цікава дослідникам політичної науки, студентам, усім хто цікавиться проблемами науки та філософських, соціальних і гуманітарних дисциплін. А також усім небайдужим до політичної сфери суспільного життя.

Сократ как последний философ-гражданин

Юлия Александровна Минеева — Mon, 13 Sep 2010 21:56:26 GMT

Авторка статті пропонує досить не звичну інтерпретацію діянь Сократа та Платона. Хоча ми можемо лише з натяжкою говорити про існування політичної науки та її суб'єктів у добу Античності, але все ж полісний лад заклав основи сучасного демократичного врядування. Авторка статті робить наголос на активній позиції Сократа, називаючи його "останнім філософом в полісі". Якщо ми можемо (і як це робить Ханна Арендт) накладати полісний лад на сучасну модель врядування, то цілком адекватним буде погляд на Сократа як на політолога у суспільстві. Виходячи з такої алюзії, історія життя Сократа постає перед нами як модель поведінки політолога.

Материалы Первого Всероссийского конгресса политологов

ПОЛИС — Mon, 13 Sep 2010 21:34:35 GMT

Пропонуємо до Вашого огляду матеріали з Першого Всеросійського конгресу політологів. На конгресі зачіпалися питання про становище політичної науки, її проблемні та предметні поля. Також розглядалися про інституційні форми існування політичної науки та дослідників політики. Особливою увагою варто відзначити доповіді Тетяни Олександрівни Алексєєвої, Сергія Івановича Барзілова, Михайла Васильовича Ільїна та Івана Георгійовича Тюліна.

Стаття буде цікава всім охочим до проблем політичної науки та професії політолога. Подається зі скороченнями.

О том, “как возможна” наука политология. Становление и основные методологические проблемы

Алла Геннадьевна Никитина — Mon, 13 Sep 2010 21:11:50 GMT

Авторка статті, кадидат філософських наук, старший науковий співробітник Інституту порівняльної політології РАН, Нікітіна А.Г. розглядає питання про існування політології як науки. Чи можна вважати політологію наукою? З якого часу можна говорити про існування політичної накуки? В якому вигляді існує політологія як наука? Чи може політична наука вважатися "емпіричною наукою"? На ці та інші питання дає відповіді Нікітіна А.Г. у пропонованій статті.

Стаття буде цікава науковцям, теоретикам політики, студентам, усім хто цікавиться проблемами науки, філософських, соціальних та гуманітарних дисциплін. Публікується зі скороченнями.

Мозаичная парадигматика российской политологии

Александр Иванович Соловьев — Mon, 13 Sep 2010 18:31:55 GMT

Стаття відомого вченого, професора, доктора політичних наук Соловйова Олександра Івановича присвчена становищу політичної науки в Російській Федерації. Олександр Іванович Соловйов окреслює історію становлення досліджень, основні підходи в розумінні предметного поля, а також проблемні питання науки. Особливу увагу автор статті надає парадигмальним підходам в політичній науці.

Стаття буде цікава науковцям, студентам, а також усім, хто цікавиться проблемами філософських, соціальних та гуманітарних дисциплін. Публікується зі скороченнями.

В погоне за мифическим Черным Пиарщиком

Олег Шинкаренко — Mon, 30 Aug 2010 14:52:27 GMT

Пропонована стаття присвячена дилемі професійної орієнтації політолога. Публічні українські політологи пропонують своє бачення вирішення проблеми об'єктивності у своїй професійній діяльності. Також подається різне тлумачення професії політолога та політтехнолога.

Стаття буде цікава як професійним політологам, науковцям, політологам-початківцям а також усім, хто цікавиться суспільно-політичним життям України.

Активные методики преподавания политологических дисциплин в англо-американской и европейской вузовской практике: краткий обзор проблематики

Зобнин А.В., Полывянный Д.И. — Sun, 29 Aug 2010 21:25:01 GMT

Ми неодноразово звертали увагу на проблеми які стоять перед політичною наукою та її дослідниками. Проте, тема методики викладання дуже рідко лунає не лише стосовно циклу суспільно-політичних та філософських дисциплін, але й для інших наук як навчальних дисциплін.

Автори пропонованої статті подають огляд методик викладання політологічних дисциплін в англо-американських та європейських ВНЗ. Стаття буде цікава викладачам, студентам й усім хто цікавиться суспільно-політичними дисциплінами та процесом виховання політологів.