Як ми вже зазначали, будь-яка сфера суспільного життя вимагає наукового осмислення. Особливої уваги на наш погляд заслуговують соціальна та гуманітарна сфери, які невід'ємно пов'язані з практичною реалізацією людського буття. Однією з основних проблемних областей які вимагають оперативного корегування і втручання досі лишається політична сфера. Відтак, від стану розвитки науки та фахівців які нею займаються буде залежати суспільний поступ. 

Пропонуємо до Вашої уваги статтю Фелікса Михайловича Рудича, в якій автор подає свій погляд на дану проблему, а також розкриває зміст політології як науки та навчальної дисципліни. Також стаття присвячена пошуку основних завдань політичної науки.

Пропонуємо до Вашої уваги інтерв'ю Фелікса Михайловича Рудича, в якому він розмірковує про свій науковий доробок, професію, та творчі плани. Інтерв'ю представляє собою особистий, часом суб'єктивний погляд на суспільні реалії. 

На нашу думку, погляди Фелікса Рудича будуть самі собою цікаві фахівцям, молодим фахівцям допоможуть сформувати свій світогляд, а також буде корисним для всіх, хто цікавиться суспільно-політичними процесами.

Гуманітарні науки, а тим більше науки соціальні, не можуть розвиватися поза історичним контекстом. Розглядаючи питання про політичну сферу суспільства, постає необхідність у відповідній науці та фахівцях, які будуть її досліджувати. 

Наука про політичну сферу суспільства офіційно існує вже більше 60ти років на Заході, та близько 20 років в Україні, проте досі не врегульовані не лише питання про предмет та основні напрямки дослідження, але й назва самої науки залишається під питанням.

Відомий український дослідник Фелікс Михайлович Рудич присвятив частину своїх робіт даній проблематиці. Варто зазначити, що у своїх роботах Фелікс Михайлович не стільки висвітлює проблеми, скільки намагається подати своє бачення їх вирішення. 

Ми вже публікували статті, автори яких розмірковували над питанням про сутність, призначення та особливості професії політолога. Проте, дані статті відкривали лише певний, ідеальний, бік пов'язаний із професією політолога. У реальному житті, ця професія є досить відмінною від її теоретичного бачення. 

Цінність статті Алли Присяжнюк полягає, в першу чергу, в двох моментах: по-перше, авторка висвітлює професію політолога безпосередньо в її реальних проявах, а по-друге, її стаття присвячена саме українським політологам. Ознайомитися із героями статті можна у "Топ-100 українських політологів", ствоерного групою "Політтех".  

Авторка статті Лариса Письменна викладає своє бачення професії політолога та задач, які політолог має виконувати.

Есей Дж. Оруела "Політика та англійська мова" продовжує дискусію про політичні речі. Попередня стаття-рецензія була присвячена політичної історії США, яка, як ми мали змогу побачити, невід'ємно була пов'язана з розвитком політичної науки. Оскільки попередня стаття-рецензія була лише розпочинала дискусію, в подальшому будуть запропоновані більш предметні розвідки з названої проблематики.
Пропонуємо даний есей як погляд на проблему відповідності політики, політичних діячів суспільним реаліям. Хоча, Дж.Оруела не можна назвати науковцем, проте соціальний дискурс, особливо в питаннях постановки проблем, не обмежується лише представниками науки. Обмеження останнього, навпаки призводить до сегрегації науки та претензії її на елітарність, що призводить до відірваності науки від соціального буття, а відтак і прирікає останню на занепад. Подолання ж соціальної прірви між наукою і суспільством постає як одне з першочергових завдань "Циніків".
Пропонований есей буде цікавим як "лірикам" так і "фізикам", як читачам так і науковцям, як політологам так і політикам.

Олексій Харченко.