Авторка статті пропонує досить не звичну інтерпретацію діянь Сократа та Платона. Хоча ми можемо лише з натяжкою говорити про існування політичної науки та її суб'єктів у добу Античності, але все ж полісний лад заклав основи сучасного демократичного врядування. Авторка статті робить наголос на активній позиції Сократа, називаючи його "останнім філософом в полісі". Якщо ми можемо (і як це робить Ханна Арендт) накладати полісний лад на сучасну модель врядування, то цілком адекватним буде погляд на Сократа як на політолога у суспільстві. Виходячи з такої алюзії, історія життя Сократа постає перед нами як модель поведінки політолога.

Стаття буде цікава як професійним політологам, науковцям, політологам-початківцям а також усім, хто цікавиться суспільно-політичним життям України.

Ми вже публікували статті, автори яких розмірковували над питанням про сутність, призначення та особливості професії політолога. Проте, дані статті відкривали лише певний, ідеальний, бік пов'язаний із професією політолога. У реальному житті, ця професія є досить відмінною від її теоретичного бачення. 

Цінність статті Алли Присяжнюк полягає, в першу чергу, в двох моментах: по-перше, авторка висвітлює професію політолога безпосередньо в її реальних проявах, а по-друге, її стаття присвячена саме українським політологам. Ознайомитися із героями статті можна у "Топ-100 українських політологів", ствоерного групою "Політтех".  

Авторка статті Лариса Письменна викладає своє бачення професії політолога та задач, які політолог має виконувати.